23.11.2012 00:00
-
340
    
  12 | 12  
 © Тетяна Белімова

Дивлюсь на фото – ніби і не я…

Дивлюсь на фото – ніби і не я…

Дивлюсь на фото – ніби і не я…

Було колись, а наче не зі мною.

Невже щаслива дівчинка – це я?

І там, де вдвох, то нас іще не троє?

 

Переглядаю цей гербарій мрій,

Як марки чи монетки, що збирала.

Пуделко, повне блискіток-надій –

Я їх давно на будні проміняла.

 

Мов кульки, линуть мрії в небеса,

Легкі, неначе газові неони.

Повторюю собі, що слів краса

Ніколи в баговинні не потоне!

 

Мої думки! Пливіть, як кораблі!

Долайте сонне марево землі!



Київ, 22 листопада 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.11.2014 02:11  Панін Олександр Мико... => © 

Красива лірична поезія. Майже невагома.

 11.12.2012 03:48  Каранда Галина => © 

 

Вітаю!:))))

 25.11.2012 18:54  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш, зворушливі думки...

 24.11.2012 03:38  Наталя Данилюк => © 

Який легкий і світлий-дійсно,наче ті барвисті невагомі кульки!..Прекрасно!

 23.11.2012 14:08  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний позитивний сонет! Бажаю Вашим мріям успішного польоту!

 23.11.2012 13:27  Бойчук Роман 

Вам до снаги і проза і вірші!
Ви є воістину від Бога Майстром Слова!
Суть між рядків - торкається душі..,
А отже творчість Ваша вся надто ЧУДОВА!!!

 23.11.2012 12:37  Володимир Пірнач => © 

Шановні, ми втрачаємо сильгого прозаїка!
Тетянко, що сталося? Чому поезія?
Круто, дуже круто.
Плюсую.

 23.11.2012 10:36  Сашко Новік 

сподобалось

 23.11.2012 09:36  Ірина Затинейко-Михалевич 

може і не вгледжується наївніть в дзеркала сьогодні така. як із фотокартки...але із сьогоднішніх фотона на нас через десятки років, дай Бог, дивитиметься також щось унікальне, вже не властиве на той час - в погляді, в посмішці, в задумі зафіксованій...застигла емоція незабутня - у кожному віці свої неповторні штрихи, тим паче в жінок))))І це прекрасно! Легка ностальгія, Тетянко)?

 23.11.2012 03:01  Каранда Галина => © 

гарний вірш. головне, що ті мрії були і є... і добре, що це не одні й ті самі мрії. а будні... можливо, саме про такі будні хтось і мріє?:))
а, може, хтось і мріяти не сміє про такі будні?:))) а фото... колись будемо дивитися і на сьогоднішнє наше фото, - і теж не вірити... мені мої старі вже починають подобатися, чого раніше не спостерігалося)) думаю, років через 10 вже й сьогоднішні здаватимуться не такими паршивими))))