Красноград - Харків
з рубрики / циклу «Зачарування»
На годину чотири по весні,
Стоїть на Харків електричка.
Темно, холодно, в вагоні втрьох одні.
Рушили, набераємо ходу, мгичка.
Через вікно вглядаюсь в тьму,
Нічого не видно.
Густий туман, в`їзджаєм
Ніби в прірву сіро-голубу.
Долини береги злелись обидва.
Буріє, тьмяні зорі у горі,
Проносяться вершки дерев, розмиті в корені.
Деж Берестова?
Купами дерев пливуть острова.
На сході розовіє, загравою сплива,
Долина розовим серпанком понеслася,
Рожево, різнобарвно все і острова.
Я зачарований дивлюсь,
Симфонія досвітня полилася.
Сонце вилазе розжарена маса,
Міняється вид долини, розтанув туман,
Де ділась казкова краса?
Видно поля, верби, луки, Берестова, зник обман.
с.Чапаєве, Кегичівського району, Харківської обл.,