Лірика думи стривожені виплаче...
Слова, текст пісні «Лірика думи стривожені виплаче...» Каранда Галина
Тетяні Чорновіл, Павлу Грабовському і пану Суворому присвячується.
Лірика думи стривожені виплаче
З серця поета дощем,
Гріє натхнення, у вітру позичене,
Душу вгортає у щем.
Ніченька зорі сховає за хмарами, -
Я їх і там віднайду,
Рими тріпочуть словами яскравими
Знову мені на біду.
Вкотре я долю із листям порівнюю,
Осінь тенета снує,
Десь пелюстками вишневими білими
Щастя опало моє.
Бути співцем я природи чудової
Чесно старалась не раз,
Та не зростила перлини ще жодної
З дрібки житейських обрАз.
Всі намагання пейзажем обрамити
Вбогі свої сторінки
Вщент розбиваються… тільки б не ранити
Серце об гострі рядки…
Лубни, 24.11.12 / 0:35
