Посміхнись ти мені...
Посміхнись ти мені, посміхнись,
Посміхнись ти мені бездоганно.
Я – осінній сліпий падолист,
Що забрів на безвітряний ганок.
Обійми ти мене, обійми,
Обійми ти мене, що є сили.
Я – струмок, що втіка від зими,
Бо від криги чоло моє сиве.
Пригорни ти мене, пригорни,
Первоцвітом зігрій мою душу.
Я – той птах, що шукає весни
В розмаїтті цілющих віддушин.