З життя кактуса!

з рубрики / циклу «Нові твори»

Колючий він кактус - дощі йдуть сумні.

Він бачив усе - працював на вікні.

І поміж фіалок квітучих, бегоній,

Коли не политий, відчув що в полоні.

Він часто дивився в кімнату пусту,

А інколи заздрив гладкому коту:

Що мабуть в житті вже ніхто не погладить.

Тому що колючий - і геть не кошлатий.

Він гордо збирає між голками пил -

Пройти лише скло - під водою би змив.

Буденність набридла - зацвів і жовтіє,

Коротка, незвична, як мить, ейфорія.

1.10.2012

Візьміть участь в обговоренні

31.03.2015 19:07 Настя => ©

Вірш супер

20.05.2014 16:02 Мальва СВІТАНКОВА => ©

А я сприйняла алегорично... все одно прикольний кактус.
..можна й продовження написати, адже кактус уміє чудесно квітнути!)))
Плюсовий віршик.

28.06.2013 21:32 Тадм

Ваші вірші вражають глибиною, ліричністю, вишуканістю. До них хочеться повертатись!

20.05.2013 12:45 Коруняк Жанна Борисовна

Я вже й на свого кактуса подивилася з іньшого боку.. Дуже цікаво написали).Виявляється кактуси теж працюють.Їхня міссія вбирати негатив, тому вони такі колючі)))

29.11.2012 02:19 Марієчка Коваль