Тетяна Чорновіл В КВІТНИКУ ПОЛОХЛИВИХ ЗІРОК
В квітнику полохливих зірок,
Серед саду осіннього неба
В такт питанням, мій любий, не треба
Карбувати зневірений крок.
Бо в туманів холодні струмки
Страхом скапають зоряні роси,
І лункі світанкові морози
Посріблять золоті пелюстки.
Краще тихо долий ще і ще
У долоні з пелюсток коштовних
Сяйва зір, стиглим золотом повних…
Не пече, любий мій, не пече…
30.11.2012 02:06 Наталя Данилюк => © |
 Трепетно...Солодкий зоряний напій для люблячих сердець! |
30.11.2012 01:45 Бойчук Роман |
 )) Гарно! |
29.11.2012 23:19 Ем Скитаній => © |
 нічого собі жарти!.. |
29.11.2012 23:18 Ем Скитаній => © |
калинівки - я її ще не куштував. |
29.11.2012 17:50 Ем Скитаній => © |
який чудовий віршик!.. дзелень-дзень-дзень - келихами - за ці тендітні квіточки-зірОньки у неба квітнику... - будьмо!.. |
29.11.2012 17:27 Каранда Галина => © |
 красиво |
29.11.2012 17:25 Деркач Олександр => © |
 Так ніжно і тендітно, що боюсь своїм коментарем сполохати...краще тихо долий...ще...і ще... |