05.12.2012 12:11

-

170

9 | 9

 © Бойчук Роман

Думки-собаки

Захмарні віражі снігами виснуть

Та падають ледь чутно, наче пух.

Плануємо, а хтось ті плани креслить,

Приковуючи думку на ланцюг.

І одна одній кігтями, зубами -

Нашийники думки-собаки рвуть,

Втомившись бути Совісті рабами,

Чекати з́авжди підходящу мить.

Звільнившись від ярма думки лайливі,

Спрямовані впіймати власну суть.

Здолать під силу їм місця вразливі,

Що нас людей не красять, а псують.