Чому ти плачеш, зимова злива?
По кому плачеш,
Зимова злива,
Чому невпинно
Ти сльози ллєш?
Немов благаєш,
Про допомогу
І стуком в шибки
Спать не даєш.
На втіху, краще,
Прикрась дерева,
Намистом з стразів
І снігом стань,
І заспокойся,
Яке все біле,
Цнотливе, свіже,
Лише поглянь.
Під пледом білим,
Забувши сльози,
Вгамуйся, зливо,
Засни, засни.
Тобі присняться
Веселі грози
І теплі краплі
Дощів весни.
Харків, Грудень 2012 р.
