17.12.2012 00:00
-
296
    
  7 | 7  
 © Микола Чат

Морозний ранок

Морозний ранок

Цибатим лосем помежи гілок

Тріщить у лісі морозець звитяжний.

Струмком парує дух його розважний

Над серпантином заячих толок.

 

Промерзнув став – закляк від ліпоти

Сохатих вій у срібному уборі.

Схиливсь комиш залюблено в покорі,

Листом зашамкав оду хрипоти.   

 

Лілейний звір,  ударами копит

Шугнув рудавих осені куріпок.

Ті, зойком розпорошили очіпок,

Листвою кленів полишивши скит.

 

Лосиний слід, у вранішній зорі

Хурделить сніг, здіймаючи до висі.  

Волотки вух наляканої рисі

Іскряться в діамантовій марі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.12.2012 18:28  Тетяна Чорновіл => © 

Чарівна замальовка!

 18.12.2012 10:49  Чернуха Любов => © 

Дуже-дуже мальовничо!

 18.12.2012 10:46  Деркач Олександр => © 

Красота!!!

 18.12.2012 00:39  Марієчка Коваль 

Слово цибате мені так завжди подобалося. Таке воно цікаве чогось. Гарно.

 17.12.2012 21:40  Ем Скитаній => © 

а мить і я відчув себе мисливцем...чудовий вірш, чудова замальовка!