Дев’ять днів
Прожила ти багато років,
А тепер здається, так мало.
Почуваюсь дитиною я –
В лісі темному заблукала.
Не відчую того тепла,
Що ти щедро усім давала.
Ти ж і подруга, й мама була…
Як же бути – тебе не стало.
Залишилась із Вічністю я
Віч-на-віч. Нікого навколо.
Прощавай, рідненька моя,
Тепле сонечко сивочоле.
Харків, 17 грудня 2012 р
