Білим інеєм
Білим інеєм стелить дорогу пустунка-зима.
Срібний місяць цілує яскраво-холодні зірки,
Іще вчора брат-вітер дерева малі ламав,
А сьогодні святкує, як подих весни легкий.
Вже напудрила щоки, над кіркою льоду, ріка.
Огорнулась морозом, як в ніжну колючу шаль.
А перина узбіч білосніжна і трішки пухка
І готовий до свята зворушливий вечір-скрипаль.
Переливами звуків прийде Новорічна ніч.
В кришталевих бокалах - бажання, як бульбашки.
І майбутнього щастя у долі скоріш позич,
Не на день чи на два, а на довгі свої роки.
м. Кривий Ріг, грудень 2012р
