03.01.2013 14:37

-

259

3 | 5

 © Бойчук Роман

Неспокій (бардак)

Скуйовджений розум, розхристаний погляд;

Мов вікна відчинені - навстіж думки.

Змінив світобачення своє: світогляд

Від мене місцями закривсь на замки.

Цілунками Паніки вкрите все тіло,

Із серця глибин камертонять страхи.

Забилось в куточок душі і тремтіло

Тривожне мовчання. Птахами гріхи:

Із думкою навстіж, зі звуком у простір -

СвітзАочі! Погляд вже не здожене.

Та сповнені гнівом емоції гострі

Характеру Міць у кулак свій візьме.