Шевченку
Вибач батьку, кров ворожу
Не понесло з України;
Від козацької держави
Лишились руїни.
Вибач, батьку, степ широкий,
І лани роздолі
Пам`ятають за свій вік
Лиш гірку недолю.
Линь, пророче, ти до Бога,
Та не слід молитись
За синів, котрі без бою
Ворогу скорились.
Тебе, батьку, поховали,
Та кайдани цілі,
Й гайдамацької держави
Залишки зітліли.
І тепер в сем`ї великій,
В сем`ї вольній, новій,
Іноземним "язиком"
Шепчуть колискові.
Полтава, 12.01.13
