13.01.2013 13:34

для всіх

209

4 | 6

 © Каранда Галина

Тисячна частинка...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Тисячна частинка щастя –

Це вже не його відсутність…

І якої вона масті?

І яка у неї сутність?

Тисячна частинка горя –

це хіба не повне щастя?

Нам же – щоб без шторму в морі,

І з гори якби не впасти…

Тисячну частинку броду

Перебрівши, розумієш,

Що не слід було б у воду

Тобі лізти… Та ж не вмієш

Зупинитися ти вчасно,

Бо ще тисячна частина

У тобі вогню не згасла,

Хоч уже й зламала спину.

Вічність… Тисячна частинка -

Це та сама нескінченність…

В ній душі знайшла хмаринка

Одну тисячну взаємність.

Лубни, 12,01,13