16.01.2013 07:29
для всіх
221
    
  2 | 2  
 © Бойчук Роман

МЕТЕЛИК

МЕТЕЛИК

(за мотивами однойменної повісті)

Розбивши мої мрії об мольберт.

І смуга смутку чорним рукавищем,

Поглинула мій авторський портрет...


Та це була всього лише картина.

Не мріяв вже зустріти її знов.

...В метелику згорала павутина

Барвистих мрій на крилах, терпла кров.

В прогнившій, почорнілій життя-рамці,

Живий шедевр з середини згорав.

Крізь мереж, наче сітку, на фіранці -

Зболілий погляд волю визирав.


Була маріонеткою..! Путана

З тавром лілеї-згуби на крилі.

...З мого дитинства відголоском рана, -

Дитинства другом, завдана тобі.


Подібно згусткам фарб, що на палітрі -

Художник божеволів і кричав...

Підібрані життя-відтінки світлі -

Змінили цілий світ в її очах.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2013 15:19  Тетяна Чорновіл => © 

Дивакувата форма, не зовсім "в"їхала"! Це мабуть, тому що не читала прозу! Але хто може бути суддею картині... Чудово Вам!