Твоє "прощай!"
Біль скронь моїх торкнувся, мов оскома
(Полинь-сльозою робиш крапку з коми);
Долонь сховати прагне всі судоми -
Вогонь лиця, як маска несвідома.
Твоє "прощай" розбило усі мрії,
Мов той кришталь. І смутком поміж вії,
Похмурий жаль з душі крізь погляд тліє.
Мою печаль твоя сльоза не гріє.
_________________
Леліє теплий подих крихту Долі;
Жевріє грам надії... Мимоволі
Ще гріє пам"ять дотики схололі -
Радію новим проявам любові.
