30.01.2013 08:48
для всіх
241
    
  7 | 7  
 © Бойчук Роман

Ні, це не сльози, просто…

Ні, це не сльози, просто…

Пробач,

Та  в  тім,  що  різні  ми  не  винен  з  нас  ніхто.

Не  плач,

Твоїм  сльозам  не  вірю  я  уже  давно.

Мов  м"яч  -

Слова  образ  розбили  наших  днів  вікно,

Як  меч,  

Розтяли  навпіл  часу  "разом",  мов  рядно.  


І  все  ж,

Тримати  пам"ять  буде  завше  "нас"  -  на  вік.

Авжеж,

Для  тебе  рідним  стане  інший  чоловік.

З  мереж

Життєвих,  з  часом,  кожен  з  нас  найде  свій  лік.

Облиш...

Ні,  це  не  сльози,  просто  біль  торкнувсь  повік.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.06.2016 23:30  Ольга Терен => © 

Класно сказано "...Мов м"яч -
Слова образ розбили наших днів вікно".

 12.02.2014 16:03  Мальва СВІТАНКОВА 

Слізливо чомусь... Вірш передає те, що болить.

 30.01.2013 22:35  Сашко Новік 

круто, форма теж класно, от тільки часто неправильно реагую бува на слова, довелось перечитувати, бо на рядку про м"яч пригадав як сам тим м"ячем вікно був вибив(реально не в переносному) і до кінця віршу не зміг позбавитись відчуттів)

 30.01.2013 19:56  Недрукована => © 

Сподобався вірш)
Якось не чекала я від вас сумненького, все ж звикла до любовної лірики... Певно багато пропустила)

 30.01.2013 16:08  Наталя Данилюк => © 

Це таки сльзи відчаю і розпуки...Щемний вірш і форма цікава (про це я вже наголошувала на іншому сайті).

 30.01.2013 13:59  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалась форма! Наповнення трепетне і душевне! Чудово!

 30.01.2013 12:51  Бойчук Оля 

Вперше дозволю собі прокоментувати Романів вірш)))Але тільки для того, щоб розвіяти сумніви))) Друзі, будьте спокійні , у дружній сімейці Бойчуків, все як завжди ОК!))
Деталі - за автором)

 30.01.2013 11:14  Тетяна Белімова => © 

Романе! Поезія сумна й прекрасна... І я чомусь твердо переконана, що йдеться в ній не про подружжя Бойчуків.

 30.01.2013 10:11  Деркач Олександр => © 

Ви хоч у часі дистанцюйте свої вірші))) бо в одній в`язці з Олею (після прочитання її вірша) багато питань по ходу виникає))