Людмила Бойко
Я чую музику… я чую її кроки.
У ритмі серця солодко бринить струна.
Вона звучить так щиро й одиноко,
Тривожить душу і лишає сна.
Давно знайомі оксамитові мотиви
Звучать пронизливо, далеко, як колись.
Мінорні ноти наповал скорили
І так натхненно полетіли ввись.
Чи чорні нині клавіші чи білі…
Ти все одно почуєш своє «до»
Твої мелодії, твої мотиви -
Твоє життя і музика твоя!
08.08.2013 10:50 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Гарно за задумом і майже все у викладі! Наснаги Вам! |
08.08.2013 10:31 Тадм |
 лірично, глибоко. подобається, якби трішечки ще погралися зі словами, щоб замість русизму "лишає сна", було "позбавляє сну", а так дуже-дуже... :) |
08.08.2013 04:34 Каранда Галина |
 хм... гарно. по римі дужче лягає "ля", але з "до" мені таки більше подобається!) |