В`язень
з майбутньої повісті "В`язень дурості"
За решіткою тиша:
Усі, певно, сплять –
Не шурхотить навіть миша,
І вартові не шумлять…
У камері холодно… –
Вологість і сум.
А колись було солодко
Від радісних дум…
А колись було добре:
І гроші, й жінки.
Але стало примарно –
Лиш погані думки.
Не знаю, за що мені
Прикра доля така,
Та напевно вже камені
Прийшла збирать нам пора…
Івано-Франківськ, лютий 2010р.
