30.01.2013 23:59
для всіх
271
    
  8 | 8  
 © Бойчук Роман

Квітка-щастя "Ренесанс"

Квітка-щастя «Ренесанс»

На  згарищі  надій,

На  попелищі  мрій  -

Свій  паросток  пустила  квітка-щастя.

Пилок  торкнувся  вій

І  аромат  п"янкий

Проник  у  кров  і  вдарив  у  зап"ястя

Жагою  до  життя.

І  я,  мов  те  дитя  -

По  новій  вчусь  по  світу  крокувати.

І  світосприйняття

З  новим  серцебиттям

Стараюсь  обережніше  вживати.

Дарунок  Долі  -  шанс:

Крихкий,  наче  фаянс,

Як  проблиск  в  майбуття  на  тлі  зневіри.

А  поки...  резонанс

У  квітці  "Ренесанс"

Тієї  крихти  щастя  з  грамом  віри.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.01.2014 23:51  Мальва СВІТАНКОВА 

Неймовірно сподобався Ваш вірш.МАЙСТЕРНО.

 31.01.2013 21:59  Сашко Новік 

а мені сподобалось.

 31.01.2013 19:29  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався вірш. І формою і настроєм. Та з отим "фаянсом" я не згодна. По смислу б краще порцеляну вжити, а от незадача - порцеляна до ренесансу не тулиться! :))))))))))))
А може диліжанс чи романс???? Жартую. Проте проблема фаянсу лишається.

 31.01.2013 13:36  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Фаянс насмішив.. мені він не дуже крихкий.. скоріше грубий. :)
Сподобалось.
Плюсую.

 31.01.2013 03:30  Каранда Галина => © 

Дуже сподобалося! і смисл, і розмір. Цікаво, що в мене є вірш з точнісінько таким першим рядком, але знаааааааааачно песимістичніший... аж до протилежного змісту. Однозначно - у Вас - краще!)

 31.01.2013 00:49  Тетяна Белімова => © 

Розмір вразив! Навіть не знаю, як називається? Чергування довгих і коротких рядків ніби відбиває нерівний настрій, душевне сум"яття ліричного героя.