Бойчук Роман З глибин аж вище неба…
Я прагну розчинитися в тобі.
Хоч ні - тебе в собі втопити хочу,
З тобою опинитися на дні
Блаженства моря. Втіха там лоскоче,
Доводячи тіла до насолод,
Підносячи з глибин аж вище неба
Релаксу стан в рай плотських нагород.
Я знаю - нам обом це зараз треба.
Давай-но вдвох зануримося в блаж,
А звідти линьмо в висі самоцвітів
Тілесних задоволень. Свій пейзаж
Там намалюєм з ейфорії-квітів.
31.01.2013 21:55 Сашко Новік |
 ну да, непогано |
31.01.2013 19:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Сподобалось. Правда, згодна з Олександром щодо пошуку новизни :)) |
31.01.2013 18:04 Деркач Олександр => © |
 Майже все класно, але Релакс, Ейфорія ну майже вже в кожному вірші...Романе крім шерше ля фам)) потрібні нові метафори, Образи, нові слова (до речі блаж, дійсно зовсім не тулиться) і тоді буде цікавіше і Вам, і читачу...вектор поезії то дійсно у Вас цікавий))) це я кажу як читач))ІМХО бо в мене теж багато недоліків як у автора)))) |
31.01.2013 15:47 Ірина Затинейко-Михалевич |
 збудливо-грайливо...і далі три крапки...три крапки...одним словом, слова віршу заставляють тепліти спогади і бажання))))) |
31.01.2013 03:33 Каранда Галина |
 я то зрозуміла, що таке "блаж" у Вашому значенні, та мій мозок вперто підставляє "блажь" і прикалується))))))))) |