17.02.2010 03:27
-
674
    
  2 | 2  
 © Наталя Вельможко

Нікуди

Тумани злої смерті 

Окутали мій сон. 

Слова, такі відверті, 

Летять за горизонт,  

Якого вже не видно, 

Тепер і він бунтар. 

А смак дощу огидний 

Згасив небес ліхтар.  

Хлюпочеться болото, 

І нікуди вже йти, 

Немає ані плоту, 

Ні духу, ні мети.  

І тільки крик останній 

Летить в отруту хмар. 

Я чую плач світання, 

Пливу до білих мар. 



тумани, 2007

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2012 04:22  Каранда Галина => © 

 17.02.2010 09:37  Борода => © 

Дуже гарно!