МОНОЛОГ СИТОГО ПАВУКА
з рубрики / циклу «ПАРОДІЇ»
в прийомі їжі не прийнятний поспіх,
тим паче як від черева роздільно
над жертвою працюють травні соки…»
О. Новіков, вірш жахів «Павуки харчуються повільно»
Для чого ми плели ту павутину?!
Та краще б вік голодними дрімали!
Ба! Ще й раділи у лиху годину,
Коли поета в сіті упіймали!
Чуттям своїм від лап і до волосся
Зраділи їжі, в сіті обкрутили,
Впустити швидко сік травний вдалося!
А потім ми його пові-і-і-ільно ї-ї-ї-їли…
В обжерства миті ми трагічні
Не здогадались ні чуть-чуть,
Що жертви гени поетичні
З коктейлю в пузо нам течуть.
А із обжерливого пуза –
До трути наших хеліцер!
Так прижилася ця обуза –
Складаєм віршики тепер!
А ще із мізками всмоктали
З Порталу логін і пароль!
І так вже, блін, ввійшли у роль –
Віршів тих купу наскладали!
Набрали на клавіатурі
Без страху й смаку залюбки…
Що?!! Вірші, кажете, похмурі?
То й що! Писали ж павуки!