Суховій
Стирай, мети холодний суховій
Збирай у жменю стоптані покоси.
В твоїм шаленстві, доблесті лихій
Десятки душ обшарпаних голосять.
Мовчи. Не вий куплетами без слів
Й без тебе, поза ребрами, тривожно.
Навіщо в серце промені заплів?
Аби лише погратися? Безбожник!
Сухі, терпкі, украдені слова
У горлі кістка, сором на обличчі.
Це сушить, стогне, вовком завива
Твій вітер змін - не зібраний, не звичний.
м. Кривий Ріг, лютий 2013р
