Наталка Янушевич вітер
Напад раптовий цей вітер, майже злочин.
Рвучко і сліпо шматує, вогнем пече.
Гнізда високі зойкнули чорним клоччям,
Хмари бліді вдавились дрібним дощем.
Фуга, важка, органна, пробігла дахом,
Борсалась гілка на шибці, порив – і все.
Тільки афіша стала великим птахом –
Вітрові вісті завулочками несе.
02.03.2013 02:12 Каранда Галина => © |
 гарно передано атмосферу. дійсно, якийсь тривожний порив вітру. |
19.02.2013 19:35 Деркач Олександр => © |
 Чудова поезія |
19.02.2013 18:47 Чернуха Любов => © |
 дуже класно! |
19.02.2013 15:25 © ... |
Дякую вам усім за коментарі. :) |
19.02.2013 14:38 Тетяна Чорновіл => © |
 Тривожний вірш! Аж уявилося оте вітрове шматування... |
19.02.2013 13:09 Тетяна Белімова => © |
 Дуже гарно! |