На ковзанах
Стискаючи невпевнено опору,
Ледь дихаю на гострих ковзанах.
А гладь холодна, чиста, і прозора
Від неї сил немає у ногах.
Летить, розправив руки, чолов`яга,
Не оминути зіткнення у лоб.
Мій перший поштовх! Знайдено відвагу.
В його ж обіймах перший-ліпший стовп.
Помалу, в ритмі з іншими, несміло,
За кроком крок долаю тихо страхи.
В котячих рухах завмирає тіло,
А хочеться проїхатись з розмахом.
м. Кривий Ріг, лютий 2013р
