Сама ти не знаєш, що ти шукаєш

з рубрики / циклу «Про долю»

Молоденький місяць в небі засіяв,

Я тебе весь вечір дівчино чекав,

Зірочки сіяли весело мені,

Я хотів освідчитись в коханні тобі.

Але ти від мене круто повернула,

Невже ти відразу за мене забула,

Не до мене вийшла ти сьогодні мила,

Ти, як перший сніг, холодна, зрадлива.

Бігла ти босоніж по вечірніх росах,

Стрічечка біліла в твоїх довгих косах,

Але не до мене ти так поспішала,

Ти, дівчино, другого ніжно обнімала.

Я стояв дивився може це у сні,

Може це все сниться сьогодні мені,

Як швидко ти забула про свою любов,

Ти його цілуєш знов і знов, і знов.

А моє серденько з грудей вилітає,

За що така зрада воно те на знає,

Я немов вріс в землю стою і дивлюся,

Думав, що з тобою скоро одружуся.

Але твоя зрада надію згубила,

Невже ти так швидко його полюбила,

Ні це не правда, ти його не кохаєш,

Сама ти не знаєш, чого ти шукаєш.

м. Славута,