Відлига
з рубрики / циклу «Із зимової шухляди»
Все розтало, тоне, тане
Скрізь відлига, мряка-туш,
Сніг - сіріючі бархани
Серед рік, поміж калюж.
Стукіт-дощ, зимові сльози
і промокло ними скрізь.
Мов у пошуках морозу
То зими змістилась вісь.
Все змішалося і скресло:
Час із снігом, сум з дощем.
Може хтось згадав про весну
й на душі з’явився щем.
Де є обсяг, там все тане,
Що не тоне - інша суть.
Чорні лиш тополь султани -
Сплять, і вірою живуть.
8.02.2013
