Весняне надвечір’я
Тихо-тихо навколо,
Голубінь барвінкова,
Білі стрічки й рожеві хмарин,
Лунка тиша й бадьора
У цей час вечоровий,
У призахіднім сонці
Спів пташиний бринить.
Десь далеко гуркоче,
Наче голуб вуркоче –
У високому небі
Чутно гул літака.
Біла смуга-дорога
Проляга і зникає,
Білим сріблом-туманом
В щось незнане гука.
У веснянім роздоллі
Звуки-краплі прозорі,
Рев худоби і гавкіт собак,
Дим струмує стовпами,
Ніч м’якими руками
Укладає в постелі
Земляків-неборак.
