13.03.2013 00:55
for all
126 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Дебелий Леонід Семенович

Весняне надвечір’я

Тихо-тихо навколо,

Голубінь барвінкова,

Білі стрічки й рожеві хмарин,

Лунка тиша й бадьора

У цей час вечоровий,

У призахіднім сонці

Спів пташиний бринить.


Десь далеко гуркоче,

Наче голуб вуркоче –

У високому небі

Чутно гул літака.

Біла смуга-дорога

Проляга і зникає,

Білим сріблом-туманом

В щось незнане гука.


У веснянім роздоллі

Звуки-краплі прозорі,

Рев худоби і гавкіт собак,

Дим струмує стовпами,

Ніч м’якими руками

Укладає в постелі

Земляків-неборак.

Публікації: Дебелий Леонід Семенович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.03.2013 00:31  © ... => Ем Скитаній 

Дякую. 

 13.03.2013 16:34  Ем Скитаній => © 

чудова замальовачка! 

 13.03.2013 01:27  Каранда Галина => © 

ладно, переконали. 

 13.03.2013 01:22  © ... => Каранда Галина 

Ревіння і рев - синоніми: гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Це буденність села, яка не вносить елемент неспокою чи якогось дисонансу ... 

 12.03.2013 23:17  Каранда Галина 

гарно. "рев" трохи покоробив... не знаю, чи можна так сказати. Літературною наче ревіння... та й саме слово вибивається з настрою вірша.