14.03.2013 11:59
для всіх
591
    
  9 | 9  
 © Дубій Андрій Андрійович

Метаморфози-солоспіви…

(диптих-одновірш)

1.

 

Кошлатий вечір сяде на причіпку,

Заграє, мов кобзар на струнах верб,

Дрібненький дощ простукає чечітку

І небо викарбує місяць-герб.


Глибокий Всесвіт виполоще смуток,

Просушить вітер мряку з під очей,

Просіє тиша негараздів жмуток

Крізь срібне сито визрівших ночей.


Час заховає в скриню Незабутнє,

Розвіє в пил бетонний стан фортець

І вийшовши за хвіртку свят і буднів

Душа піде у Небо навпростець...


2.

 

Оммммммм…………….*



Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.05.2014 23:46  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Справжня надихаюча поезія! Хочеться ще...))

 14.03.2013 17:27  Каранда Галина 

Вітаю на Порталі. Цей вірш показує, що Ви талановитий і неординарний поет.

 14.03.2013 13:34  Чернуха Любов => © 

остання строфа припала найбільше..

 14.03.2013 12:59  Тетяна Белімова => © 

Слухайте-слухайте! Та тут у нас талановитий поет-експериментатор намалювався?!
Вітаю, маестро, із вдалою поетичною знахідкою - закінченням твору на "омммммммммммммм............."... Вражає і наштовхує на роздуми! А це "оммммммммммм............" виконується на морморандо?
Дуже сподобалося!!!

 14.03.2013 12:24  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось.
Особливо медитативне звукове сполучення :))