Про форму та зміст
Притча
Раз в цирк прийшов найматись на роботу
Дивак один, набідувавшись гірко,
– Візьму за лева, матимеш турботу
Лякати публіку, – сказав директор цирку.
Що ж, згодився, бо в грошах, бач, потреба,
Стрибав в кільце й гарчав у шкурі вдало,
На репетиціях усе було як треба,
Поки пора прем’єри не настала.
Як вискочив, нещасний, на арену,
Там з риком справжній лев роззявив пащу!
– Рятуйте! – зойкнув ряджений страшенно,
Свою згадавши доленьку пропащу.
А “справжній” підійшов і буркнув стиха:
– Дерись по-людськи вдома, я не проти,
Тут же гарчи і не доводь до лиха!
А то обох нас витурять з роботи!
Й нам варто придивлятися пильніше –
Наш страх за змістом, чи по формі лише.
