18.03.2013 18:27
for all
150 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Ем Скитаній

...за кавою з весною

...за кавою з весною

...вже будильник туркоче дзвонінням світанком

...вже кава збігає й шипить на плиті

...на мене чекає вже бутерброд

із маслом вершковим і сиром... -

і пахне весною у кавовій хаті

і поза хатою,

в світі усьому -

там вибухає цвітінням весна,

осліплена сонцем, вона

радіє птахам-солоспівам

і небесам волошково шовковим -

і вітер хитає,

безладно розхитує крони

мов пес,

ланцюгом що прив`язаний стовбура дерева

й грозно гримить

і шумить в усі боки

довкола по видноколу -

і кличе мене в сьогодення

сучасність невчасна,

в порогах якого, зморений, я

забруднені ним

свої витираю ноги об нього -

до біса!

хай кличе...захрипне нехай!

у ріг свій закличний дмуха,

очі аж повилазять у нього нехай!

захлинеться у слині від злості хай він

на мене з мойого непослуху -

адже я вже прокинувся поруч з весною,

із чарівницею, схожу на кішечку -

очі якої зелені,

м"яка, граціозна,

квітуча і ніжна... -

з нею п`ю каву

гарячу, міцну,

як обійми красуні...

Публікації: Ем Скитаній

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.03.2014 22:46  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Ніжно, гарно... Сподобалось+ 

 20.03.2013 16:35  © ... => Тетяна Чорновіл 

...або ще був на шляху до кухні. 

 20.03.2013 16:34  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

щіро дякую за увагу до моїх віршиків! 

 20.03.2013 16:31  © ... => Тетяна Белімова 

щодо повтору "хай-нехай" - я завжди втрачаю рівновагу, коли починаю думати про наше сьогодення...і шо з цим робити?..навіть і не знаю...тому залишимо як є...дякую за зауваження..."грозно" - тут я хотів сказати, що шумить він грозою...невдала спроба вийшла, мабуть що...занотую собі на згадку...іще раз - щіро дякую за прочитання і відгук! 

 20.03.2013 16:23  © ... => Олександр Новіков 

щіро вдячний, Олександре! 

 20.03.2013 16:21  © ... => Володимир Пірнач 

я б додав - інтерфеміна з віртуалу...дякую за відгук! 

 19.03.2013 20:57  Олександр Новіков => © 

цікаво 

 19.03.2013 11:31  Тетяна Белімова => © 

"і кличе мене в сьогодення
сучасність невчасна,
в порогах якого, зморений, я
забруднені ним
свої витираю ноги об нього -
до біса!" - оця метафора забруднених об сьогодення ніг, як і попередня (вітер на ланцюгу)) - вдалі авторські знахідки!
Але є певні моменти, які потребують авторської кореляції...
Грозно чи грізно? І повний повтор рими "нехай". Такі моменти порушують гармонію сприйняття, як на мене.
В цілому, ваша весняна настроєва поезія сподобалася! 

 19.03.2013 00:50  Дебелий Леонід Семен... => © 

Сподобалося! Дякую! 

 19.03.2013 00:20  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірно! А панянку Весну Ви собі десь відшукали шикарну! Тільки Вас чомусь нема на зображенні! Мабуть пішли каву заварювати! :))))))))))) 

 18.03.2013 19:24  Володимир Пірнач => © 

А я зразу згадав Паніковського Міхал Самуеліча: "Какая фемина.." :)
Сподобався текст. 

 18.03.2013 18:48  Ірина Затинейко-Миха... 

о так)))) усе так і відчулося...хочеться того усього зеленого заквітлого шалу...РАНОК!!! кава, привідкрите вікно, зародження приспаної природи, ...як люблю я цю пору...особливо, коли вона неспішна...
а у вас ще такий харизматичний опір сучасності невчасній!!!