Вуличний ліхтар
Горить ліхтар на вулиці німій.
На чорну тлінь спадає жовте світло
І жовтий промінь свердлить в тишині
Тривожних, темних кольорів палітру.
За його краєм - темінь і журба,
За тим барєром світла - темінь ночі.
Лише десь чутна хлопчаків гурба
Й забута пісня про дівочі очі.
Веселий сміх юнацтва оживля
І тиха вулиця, на хвильку, молодіє.
Та кроків шум почався віддалять...
І душу знов обвили сумні мрії.
Вони снують, отут у ліхтаря,
Летять на світло, щоб помолодіти,
Та лиш виходять з нього - пожира
Їх чорна темінь грубо й непривітно.
Вона шепоче: «Порахуй літа.
До мене ближче (де тут правду діти),
А промінь світла - це лише ліхтар,
Що й сам не знає чи буде горіти.»