Метелик і квітка ліхтаря
з рубрики / циклу «Літо»
трошки неправильний метелик
Метелик залетів. Сам чорний, як смола.
Чи то наснилось. Певне, не згадаю.
Велика квітка ліхтаря цвіла,
Кричала йому полум`ям: “Кохаю!”
Вона хотіла бавитися з ним,
Немов дитину, чарувати світлом,
Торкатися тремтінням вогняним
І випивати з нього силу літа.
Але він не прилинув, не згорів
І не застряг у світлому віконці.
Метелик знав: погаснуть ліхтарі –
І він полине до самого сонця.