Чернуха Любов Я стану твоїм видінням
Я стану твоїм видінням
Холодним, як синь прозора,
Постійним, як вітер з моря,
Торкатимусь струн сумління.
Я стану збирати попіл,
Що рани твої вкриває.
Мовчи, не стогни навзаєм,
Страждати жіночий клопіт.
Як стану латати діри
В дзеркально-порожнім ранку,
Вдихай мене до останку,
Це ж просто видіння, віриш?
м. Кривий Ріг, 19.03.13
21.03.2013 21:45 Сашко Новік |
 гарно |
21.03.2013 13:20 Ем Скитаній => © |
 гарний, хвилюючий віршик..."...страждати жіночий клопіт..." - особливо... |
21.03.2013 12:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Лірично і по жіночому ніжно! Чудова поезія! |
21.03.2013 12:01 Деркач Олександр => © |
 Сподобалось, зворушливо...біля такої жінки не соромно і постогнати))) |