Здоров`я нашим ворогам!
Любімо друзів, як себе,
Вони в житті нам, як опора,
Лиш друг підставить нам плече,
Він з нами в радості і в горі.
За ним, як за щитом з броні,
Ти будеш цілим і в вогні.
Сухим ти вийдеш із води,
Та й не зміцнієш також ти.
Гартує душу тільки труд,
Великий труд і м’язів й мозку,
Труд проти тисяч перешкод,
Де сам на сам, під вітру посвист.
А ворог, як холодний душ,
Він сили збудить, що дрімали,
Він – ополонкова вода,
Що тихо спить під дахом ставу.
Якщо за другом ми йдемо,
То ворог здійме сили в спротив,
Він летаргічний скине сон,
Рішучість дасть іти навпроти.
До нього – дії і думки,
Слова і вчинки – на терези,
Він, наче вітер крижаний.
Він, як той трунок, що тверезить...
І часто я у тиші днів
Ловлю себе в думок у крузі:
Здоров’я нашим ворогам,
Вони нас творять, як і друзі.
Віддаймо славу ворогам!
Я весь свій вік творив, дерзав,
Душі я спати не давав,
Я сам себе в собі шукав,
Подібним їм в житті не став...
Віддаймо славу ворогам!
