Тебе я, кохана, вітаю
Дружині
Тебе я, кохана, вітаю
Й так хочу, щоб ти назавжди
Лишалась лише молодою,
Такою, як стрів я тоді...
Такою, як вишенька вмита
В ранковій холодній росі,
З ясними у сяйві очима
У юній, святковій красі.
Хай сяє у небі й сміється
Нам Доля ясна і легка.
Хай врешті збувається все те,
Що мрія несе золота.
А я хоч би що та дістану
Із сьомого неба зорю
І в пригоршнях теплих й тремтливих
З Любов’ю до ніг покладу.
Хоч , може, насправді й не треба
Нам тої омани - зорі,
Сіяли б на спільному небі
Ще довго
На втіху
Блакитнії очі твої.