НЕПІДСУДНЕ
Неба хмарними болями
Сходить ніч над тополями
В зачаровану тінь.
Над світанням притишеним
Сон-трава мліє зніженим
Кришталевим «дінь-дінь».
Первоцвітами збуджені,
Квилять рими засуджені
Біль лункий кришталю.
Відцвіло? Відтужилося?
Ні! Ще в серці лишилося
Непідсудне «люблю»…
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Загадки про горішки й іншого трішки | Тетяна Чорновіл». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сопе в підпіччі домовик... | Тетяна Чорновіл».