25.04.2013 17:15
для всіх
287
    
  7 | 8  
 © Чернуха Любов

Запізнився

Запізнився, як і сотні раз.

Не підвладні виміру секунди.

Зустріч без емоцій, без прикрас,

Стіл порожній, спокій безпробудний.

Не страждаю обліком чекань.

Не прийшов, напевно, не потрібно.

Увійду безвітряно у рань,

Що на двох вже зачекалась хибно.

Запізнився..  на десятки літ,

На одне життя у півхвилини.

Доторкнуся.. ні, вже не болить,

Десь за крок, як спомин просто зринув.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.04.2013 12:56  © ... 

Щиро вдячна ВСІМ за теплі слова, іноді навіть не очікую такої реакції, тому вдвічі приємніше!

 26.04.2013 03:18  Наталія Сидорак 

Запізнився.. на десятки літ,
На одне життя у півхвилини. - ця фраза дуже зачепила. Вірш класний

 25.04.2013 23:28  Деркач Олександр => © 

Дуже класно, є супервдалі рядки!!

 25.04.2013 23:25  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно і душевно! Може й справді поважна причина... Зачекайте ще!

 25.04.2013 20:16  Світлана Рачинська 

дуже гарно

 25.04.2013 20:10  Оля Стасюк 

 25.04.2013 20:10  Оля Стасюк 

я вже десь лишала катран Ахматової... нагадалося...) зараз скину) красивий, гармонійний вірш.

 25.04.2013 16:20  Володимир Пірнач => © 

Шикарний текст.
Дуже сподобалось.
Плюсую.

 25.04.2013 16:10  Каранда Галина => © 

класно. Особливо про життя у півхвилини.

 25.04.2013 15:48  Ірина Лівобережна 

Такий вірш-спомин, прозорий і летючий... Уявилось, що ЛГ пливе по вулиці... чіпляється очима за постать... і пливе далі...
Суто мої враження.