13.03.2010 23:33
-
2904
    
  8 | 10  
 © Тетяна Чорновіл

БЕРЕЗЕНЬ

БЕРЕЗЕНЬ

Вірш про березень

Прокинься, земле, годi спати, 

Зимовi днi кудись пiшли,  

Бо дикi гуси-лебедята 

На крилах Весну принесли. 


Снiги, що Зиму ще чекали,  

Стекли в веселi ручаї, 

Замилувалась в води талi  

Верба на котики свої. 


Вже Весну сонце величає  

Промiнням нiжним на щоках  

I юний Березень стрiчає 

З пучечком пролiскiв в руках 



13.03.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.04.2010 15:37  Суворий => © 

Щасливий у нас не стільки поет скільки зоолог виявляється.... :))

 30.04.2010 15:29  © ... 

Дозвольте захистити вислів "гуси-лебедята". З біологічної точки зору він може й незрозумілий, але як поетичне словосполучення досить часто зустрічається в народній творчості.
" Гуси, гуси-лебедята, візьміть мене на крилята..." ( "Івасик Телесик").
Вдячна за теплі слова на адресу березневих віршів.
З повагою, автор.

 21.04.2010 00:59  Ярослав Молінський 

Вірш приємний, трішки дитячий. Та у кошного викличе з душі частинку спогадів. Комусь про школу, комусь про дитячу усмішку і мрію... гарно

 14.04.2010 21:51  Микола Щасливий 

так-так, гуси і лебеді, це трошки різні птахи :)) але все ж вірш гарний.

 22.03.2010 21:37  Озей => © 

Добрий,мальовничий вірш.Рекомендував би вивчати у школі, але є питання щодо деяких словоутворень/гуси-лебедята/.Успіхів!