ВЕСНА-КРАСНА, НЕВИННЕ ЯНГОЛЯ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Весна-красна, невинне янголя,
Відродження несе на крилах щастя,
І зерна, мов солодкого причастя,
Благає сонцем збуджена рілля.
Трава стрімка, дерева і кущі
Вгорнулись в зелень трепетно-яскраву,
Вслухаючись у казку величаву,
Яку так ніжно шелестять дощі.
Сади у сподівання млосній млі
Ледь стримують медове буйство цвіту,
Хоч пісню золоту несамовиту
Давно гудуть стривожені джмелі.
Не зоглядишся, як весни сліди
Підступно зманять у сум’яття слова,
Де літеплом принади ніч лілова
В ласкаві заколисує меди.
