з рубрики / циклу «Присмак ліричності»
а Київ стоїть,
по шию в весні, по коліна у пробках
і вірогідність у рівних відсотках
втратити серце чи гальмівні колодки
в будь-яку мить.
а довкола цвіт
яблуневої ранньої плоті
габаритів увімкнених й стопів,
ніжок струнких у захмарнім польоті,
встилає аж піт.
і сонце проллє
ніжність проміння у скло лобове
що з усіма у потоці пливе
хоча двигун закипає й реве,
як і серце моє,
що в одну мить,
згубило п"ятничний ранок
назбиравши приємних ранок
в гамірі твоїх веснянок...
а Київ стоїть
