01.05.2013 21:48
для всіх
237
    
  6 | 6  
 © Тарас Процайло

Сіренький друг Федоровича

У Львові — місті справджених легенд

Одна легенда мешкає і нині:

Є площа, що заповнена ущент

Книжками із душею всередині.

Тут Федорович гордо спогляда

На люд, який, о диво, ще читає,

Бо ж не одна людина молода

Собі до серця книгу обирає.

І тисячі друкованих видань

Шукають тих, хто слово поцінує

Та серед вічно різних вподобань

Одне із сотні хтось таки купує...

Трохи ліворуч мудрого обличчя

В суворій тіні друкаря Івана

Сіренький кіт читати усіх кличе —

Чарує світ хитрун безперестанно.

Подейкують, що він тут неспроста,

Бо стереже минуле посивіле.

Замість меча здіймає кіт хвоста

І муркотить своє щось — наболіле.

Та день минає, вмить приходить ніч

І кіт зникає разом із книжками.

Він з друкарем блукає віч-на-віч

Забутими, безсмертними світами...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.05.2013 19:39  Музичка Ольга-Леля 

Нагадав мені вірш про мій навчальний заклад))) Дякую)))

 02.05.2013 16:43  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаво! Була у Львові всього раз, і то дуже давно! Тож не пам"ятаю, чи була на цій площі.
А то не Ваш котик там ошивається? :)))

 02.05.2013 02:28  Наталія Сидорак 

Красиво) Та і Львів дуже красивий...

 01.05.2013 23:10  Каранда Галина => © 

Гарно. Хотілося б сюди ілюстрацію, бо я не знайшла в гуглі такої книгарні...