Каранда Галина Цеп
Будка. Паркан. Кілочок.
Миска. Життя собаче.
Мій горизонт вузенький.
Далі воріт не бачу.
Гавкаю, коли треба.
Іноді просто вию.
Дужче сіпнусь, - і в’їсться
Клятий цепок у шию.
Чухаюсь, щоб позбутись
Блох і старого лепу…
Радіус існування -
Менше двох метрів цепу.
Куйбишеве, 12 05.13
04.07.2013 01:47 © ... => Марієчка Коваль |
знайшла я той епізод з хеллоуіном в приватній...20.10.12... да, все правильно там сказано... а цікава в нас сьогодні розмова вийшла... |
03.07.2013 22:50 Марієчка Коваль |
 оцей текст, хотіла ще щось написати, але ви певно свої мали задуми, мені лиш жаль очевидну тваринську обмеженість. І відповідну в таких же молокососів як люди. ) |
17.05.2013 12:38 Деркач Олександр => © |
 Класно...у мене цеп періодично чи збільшується на пару сотен км, чи просто відриваюсь , побігаю, територію помічУ і до будки... |
17.05.2013 11:50 Тетянка => © |
 Дуже алегорійно, всі ми собаки в певному сенсі:) |
15.05.2013 11:38 Володимир Пірнач => © |
 Трушний цеп. |
14.05.2013 22:39 Світлана Рачинська |
 Останні два - заЦЕПИЛИ... Круто,давайте ще!!!!!!!!!!!!! |
14.05.2013 21:45 Чернуха Любов => © |
 ніби й не про собак... |
14.05.2013 20:04 Сашко Новік => © |
 лаконічно, можна подумати. |
14.05.2013 14:36 Ірина Лівобережна |
 Так, собак мені завжди шкода... тих, що не кімнатні, а на цепу... Але - якщо інакше їх існування неможливе... Якщо вибір - втопити чи посадити на цеп... Не знаю... Я б не тримала на цепу. Не змогла б. )) |