Тетяна Белімова про солов`їв і жаб
Солов’ї співають про кохання…
Й жабам треба квакати до рання…
Солов’ї від щастя знемагають –
Жаби у депресію впадають.
Соловей – то сіра бідна пташка,
Жабам зеленню башлять не важко!
Соловей до неба лине вгору!
Жаба до болота лізе скоро…
У баскім життя круговороті
Часто вони поруч, не навпроти…
Хто й для чого? Для якої зваби?
Поєднав так?! – солов’я і жабу…
23.11.2023 20:25 Крайнюк Надія Олекса... => © |
 Чудовий вірш, пані Тетяно. Як давно я була на Вашій сторінці! Дякую за влучний вірш. Щасти Вам! |
16.05.2014 14:43 Инна поэт => © |
та у кожного з них своя любов |
20.05.2013 10:09 Ірина Затинейко-Михалевич |
 кожному своє...жабі - болото, соловіям - кохання...класно! |
17.05.2013 12:31 Деркач Олександр => © |
 Мітко, вдало... |
16.05.2013 19:48 Наталія Сидорак |
 Просто БРАВО! Жаль, тільки, що жаби вас навряд чи зрозуміють) |
16.05.2013 16:59 Тетянка => © |
 І дійсно, навіщо? Так сумно стало раптом... (( |
15.05.2013 20:43 Світлана Рачинська |
 Ще раз доводить, що жаба - то є жаба))) і місце її в болоті!!! |
.gif "{#}")