19.05.2013 18:37
for all
205 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетянка

Мегаполис

Мегаполис

Так безотрадно подает свой голос

  Под тяжестью гигантских мегатонн 

   Многоголосым гулом мегаполис, 

    Где не один толпится миллион

Народонаселенья муравьями 

  По городу средь улиц-паутин, 

   В асфальт врастает прочными корнями

    По травке ностальгирующий сплин. 

Здесь Мега-одиночество великО,

  Царит тоска, и отголоском лжи 

   Меж роскоши пентхаусов, бУтиков

    Живут бродяги-дети и бомжи.

Бездомные голодные дворняжки,

  Просящие на милость старики... 

   И мегапробки, те что без промашки 

    Блокируют сердца людей в штыки.



(2012г)


___________

Публікації: Тетянка

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.05.2013 13:41  © ... => Тетяна Ільніцька 

А в мене під настрій якось це, надто великі натовпи і пробки іноді втомлюють... Хоча місто люблю, як рідне, але народилась і виросла зовсім в інших умовах, поближче до природи і землі)) 

 20.05.2013 13:25  © ... => Каранда Галина 

Дякую за розуміння, Галинко, от і мені теж іноді так нестерпно буває від уцих всих пробок і натопів... 

 20.05.2013 12:53  Каранда Галина => © 

Чудово! тобто,вже від самої картинки стало погано )))). я б там вмерла...
прекрасний вірш, аж відчувається ота немилосердна тиснява.
  

 20.05.2013 11:29  Тетяна Ільніцька => © 

якось так... знайома сутолока... але я люблю цей міський ритм))) 

 19.05.2013 18:41  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Світланко!) 

 19.05.2013 17:50  Світлана Рачинська 

крутий текст