23.05.2013 09:22
для всіх
212
    
  11 | 11  
 © Сашко Новік

навернулась

з рубрики / циклу «Білими»

чомусь я так вірив

в відсутність цих залоз

і по чоловічому кліпав

сухими повіками

з пісчаним подразненням

тримав у коробочці

і лиш зрідка кричав.

але раптом в мелодії вечора

і за відсутності приводу

під бровиною хмарністю

якось так по осінньому

ненароком навернулась волога

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.01.2014 16:15  Мальва СВІТАНКОВА 

Вірш цікавий.неординарний...5 за креатив.

 27.05.2013 17:11  Недрукована => © 

Класно сказав

 24.05.2013 13:25  Деркач Олександр => © 

Класно)

 23.05.2013 17:42  Оля Стасюк 

красивий віршик)

 23.05.2013 12:40  Володимир Пірнач => © 

Класно..
часом сам задавався таким питанням.. навіть виводив теорію про те, що вони з часом атрофуються за непотрібністю і довгостроковим невикористанням..

 23.05.2013 10:39  Ірина Затинейко-Михалевич 

ЧОЛОВІЧА ВОЛОГА....ПІД ТАКОЮ БРОВИНОЮ ХМАРНІСТЮ - СТІЛЬКИ СПРАВЖНОСТІ...І ХАЙ ЦЯ ПОГОДНЯ ВОЛОГА - ЯВИЩЕ НЕ ТАКЕ ЧАСТЕ...АЛЕ!!!...ДЯКУЮ ЗА ВІРШ!!!!

 23.05.2013 02:32  Наталія Сидорак => © 

Насправді, коли чоловіки плачуть, це зовсім не признак слабості... Тому що, якщо людина сильна, то це не значить що їй не буває боляче, чи вона не може глибоко відчувати...

 23.05.2013 00:26  Світлана Рачинська 

Ви- чоловіки, незбагненні!!!!!!!!!!!! Але поетично, Ваш настрій, я зловила!!!!!!!!!!!!!! Розчулили!!!!!!

 22.05.2013 23:30  Каранда Галина => © 

Саш... вдалося...