Сашко Новік
адже це так невимірно круто
підстреленим бути у черево
щоб руками своїми кривавими
на піку останнього видиху
міцніше стискати револьвер
жадаючи помсти.
а люди дратують
й сам на себе дратуєшся
за камео надумане
на героя бойовика.
адже те що невимірно круто --
це точно не смерть,
хоч вона своїх слів не забирає
тільки кров"ю асфальт заливає
посміхаючись щербатими зубами,
це вона, до речі, в твоєму светрі
27.05.2013 17:05 Недрукована => © |
 Класно! |
24.05.2013 13:18 Деркач Олександр => © |
 Цікава тема)) |
24.05.2013 12:22 Ірина Лівобережна |
 Так. Смерть - вона страшна, а не крута... |
23.05.2013 17:41 Оля Стасюк |
 оптимістично) я такого не читала, а треба буде обов"язково) |
23.05.2013 12:34 Володимир Пірнач => © |
 А мені нагадало роман Дена Брауна, коли Сайлас підстрелив у черево Жака Соньєра і той ще півгодини повзав по залам галереї і малював свої символи.. |
23.05.2013 11:44 Тетяна Белімова => © |
 Згодна про светр. |
23.05.2013 02:30 Наталія Сидорак => © |
 Ваші твори завжди такі глибоко-відверті... Сподобалось. |
23.05.2013 00:25 Світлана Рачинська |
 Прадіди воювали і гинули у другу вітчизняну, навіть прабабусю, у 46 -му післявоєнним снарядом забрало...Тому про ці светри, тяжко , бо не дивлячись на револьвер, спливають жахливі спогади... |
22.05.2013 23:28 Каранда Галина => © |
 те що невимірно круто -- шикарні рядки. |