27.05.2013 11:46
для всіх
489
    
  8 | 8  
 © Наталя Данилюк

Прощання весни

Прощання весни

Розпустила сатинові коси,

За водою пустила стрічки,

Проз тендітні гілки абрикоси

Погасила останні зірки.

З керамічного темного збанку

Смакувала парним молоком

Під крилом запашного світанку.

Над холодним дзеркальним ставком

Ворожила, як мавка, на долю,

Відпускала строкаті вінки

І струнку мовчазливу тополю

Напувала росою з руки.

А коли зайнялось над полями -

Стрепенулась, тонка, як струна...

І майнула ясними плаями

Міднокоса мольфарка-весна.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2013 18:59  Світлана Рачинська 

Чарівливо просто)))))

 27.05.2013 13:47  Ірина Лівобережна 

Дуже гарна у вас весна! Пречудова! ))

 27.05.2013 13:12  Коруняк Жанна Борисовна 

Гарна мольфарка-весна. Це щось нове.

 27.05.2013 12:16  Недрукована => © 

Дуже гарно! Казково :)

 27.05.2013 11:57  Володимир Пірнач => © 

Класно.

 27.05.2013 11:55  Тетяна Белімова => © 

Яка ж довершена поезія! Для такого тексту варто було постояти під тією сакурою!))
Наталю! Чудово! Просто чудово! Мольфарка-весна!)))