Осіння панна
Те помаранчеве листя, що падає під ноги
Той вітер, що волосся впліпає у коси,
Напевно, минуле заснуло безтурботністю,
чи Львовом вже вкотре розгулює осінь?
Крізь вікна дощами запахло,
бруківка намокла людьми
збився ритм похмурого міста,
що за каплями неба чекає весни
густий туман гуляє містом,
намисто на шиї розсипалось росою
відмогін дитячого сміху
і день вплітається шовком і стає тобою
іду по-листях і каштанах,
а вітер волосся лоскоче
вії тремтять з переляку,
а Львовом вже вкотре розгулює осінь
24.09.2012
